Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників:вищий і найвищий.
Прислівник — це незмінна частина мови, яка виражає ознаку, дії, стану, ознаку іншої ознаки: піти ліворуч, дуже повільно.
Прислівник не змінюється ні за числами, ні за відмінками, не має роду. Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення — обставини: Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти нині, то лиши на завтра (Нар. творчість).
Зрідка прислівник виступає в ролі частини складеного присудка: Сонце низенько, то й вечір близенько (Нар. творчість); головного члена безособового речення: На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський).Субстантивований прислівник може виконувати функції підмета чи додатка: Одне сьогодні краще двох завтра (Нар. творчість).
Прислівники
| |
Означальні
|
(прислівники на -о, -е, які виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як?): високо, наполегливо
(прислівники, які характеризують дію, стан чи ознаку
з боку кількості і міри вияву, відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою?): занадто швидкий
(вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака, відповідають на питання як? яким способом? яким чином?): говорити по-англійськи
|
Обставинні
|
(означають місце або напрямок дії, відповідають на питання де? куди? в якому напрямку?): вгору, там
(вказують на час дії, відповідають на питання коли? доки? відколи? з якого часу; до якого часу?): вчора, завжди
(означають мету дії, відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?): напоказ, навмисне
|
Якісно - означальні
Якісно- означальні прислівники можуть мати вищий і найвищий ступені порівняння (веселіше, найкраще, значно вище):
приклади
| |
прислівник
|
сміливо
|
вищий ступінь
|
сміливіше, більш сміливо
|
найвищий ступінь
|
найсміливіше, найбільш сміливо
|
Вищий ступень порівняння прислівників має просту і складену форми:
- проста форма утворюється за допомогою суфіксів –ше та –іше (складно - складніше, тепло - тепліше);
- складена - додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш, менш (більш важливо, менш рішуче).
Для підсилення або уточнення значення прислівників вживаються також слова багато, куди, ще, трохи, значно (ще точніше, трохи гучніше).
Найвищий ступінь порівняння прислівників також має просту і складену форми:
- проста форма твориться за допомогою префікса най- (довше- найдовше, глибше- найглибше);
- складена - додаванням слів найбільш, найменш (найбільш важливо, найменш цікаво).
Кількісно- означальні прислівники характерізують дію, стан чи ознаку з боку кількості і міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? (надвоє, трохи, занадто).
Прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином? (читати напам’ять, говорити по-українському).
Обставинні прислівники
Обставинні прислівники виражають різні обставини дії і поділяються на прислівники часу, місця, мети іпричини:
прислівники
|
приклади
|
часу
|
віддавна, понині, зранку
|
місця
|
праворуч, вниз, здалека
|
мети
|
навмисне, наперекір, напоказ
|
причини
|
згарячу, зозла, спересердя
|
Прислівники часу вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час?
Прислівники місця означають місце або напрямок дії і відповідають на питання де? куди? звідки? доки? по який час?
Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?
Прислівники причини вказують на причину дії і відповідають на питання чому? з якої причини? через що?
Первинні та вторинні прислівники
За походженням прислівники поділяються на первинні та вторинні:
прислівники
|
приклади
|
первинні
|
там, тут, тоді, поки, іноді, завжди, тепер, потім
|
вторинні
|
по-людськи, хвилююче, дотепер, ледве-ледве
|
До первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так давно, що зараз навіть важко установити первісну форму.
Це:
- прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);
- часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім);
- причини (тому, чому);
- способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).
До вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. Це слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови (по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму), або з основою іншого прислівника (як первинного, так і вторинного: дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись).
Лексичне значення цих прислівників співвідноситься з лексичним значенням усіх повнозначних частин мови, від яких вони утворені.
Морфологічний розбір прислівника
1.Запишіть слово. Визначте частину мови слова.
2.Визначте розряд за значенням: означальний чи обставинний.
3.Визначте ступінь порівняння (якщо є).
4.Визначте синтаксичну роль.
5.Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Немає коментарів:
Дописати коментар