неділя, 20 січня 2019 р.

Олександр Олесь "Ярослав Мудрий" Аналіз твору. Художні особливості. 5 кл

Тема твору:  зображення правління князя Ярослава Мудрого та заповіт нащадкам.
Ідея твору: захоплення політичною волею та мудрістю князя - справжнього господаря своєї землі.
Мета твору: слідувати заповітам Ярослава Мудрого, надія і віра в згуртованість народу, мати активну життєву позицію.
Проблематика твору: активна життєва позиція людини, прагнення до знань, захист рідної землі.

Композиція твору.
Зав'язка: Ярослав сів на престол. 
Розвиток дій: Україна розцвіла, як пишний сад: Київ Царгородом другим став, човни чужинців знову в Київ поплили, Ярославль свій збудував.  
Кульмінація: перемога над печенігами та заповіт князя. 
Розв'язка: недовго пам'ятали діти мудрий заповіт. 

Художні засоби.
Епітети: Ярослав розумний; бідне місто; пишний сад; живий, шумливий Київ; препишний двір; ішли невпинно; чужоземні посланці; пишнім троні; грізним берлом; низько кланялися; грали весело; ситого обіду; муштрованих звірят; народного майна; бивсь хоробро; Боян великий; найславніший із співців; вінок безсмертний; бесмертних слів; дні короткі; в ліпшу сторону; спільної мети; мудрий заповіт.
Порівняння: «зацвіла, як пишний сад», «як про друга, як про сина, дбав про його Ярослав», «а незгода, наче вітер, все по полю рознесе».
Метафора: «сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів»
Персоніфікація: «пролетіли дні короткі», «тільки мир збере усе, а незгода…все по полю рознесе»
Анафора (єдинопочаток): «Бідувало бідне місто, бідувало і село».

Жанр твору: поезія.

Короткий виклад твору.
  Після Святополка Окаянного на престол зійшов Ярослав. У спадок князь отримав зруйновані міста й села. 
  Ярослав розбудував державу, підняв рівень Києва до європейського, зробив важливим торговельним центром, оточив оборонними валами, ровами, мурами. До князя приходили чужоземні посли, інші володарі прагнули побувати в столиці, поріднитися з Ярославом. За діла народ назвав свого князя Мудрим. 
   Правитель не хотів воювати, «щоб не нищити народу», проте зумів повернути українські етнічні землі на Заході, перемагав печенігів та черкесів, котрі  нападали на Україну. 
   Перед смертю зібрав синів і дав заповіт, щоб жили у злагоді й примножували славу, добуту предками.
  На жаль, сини не виконали наказ батька. 

Тематика твору: активна життєва позиція людини – мудрого господаря своєї землі.
Носії добра – Ярослав, народ, співець Боян, Мстислав.
Носії зла – Святополк Окаянний, Редедя, сини Ярослава.

Поезія вчить прагнути до знань, у згоді йти до спільної мети.
Головні персонажі (дійова особа, про яку розповідається протягом усього твору і характер якої розкрито найповніше) – князь Ярослав Мудрий. 
Другорядні персонажі (дійові особи, які виконують у творі допоміжну роль і допомагають висвітлити характер головного персонажа) – чужоземні посланці, народ, сини князя.

Образ Ярослава Мудрого
Князь Київської Русі
Брат четвертий на престолі, 
Ярослав розумний, сів
Дбайливий господар своєї держави
І усю свою увагу 
Ярослав звернув на лад
Невтомний і цілеспрямований
І небавом Україна 
Зацвіла, як пишний сад
Дбає про свій народ
І небавом знову люди 
Багатіти почали
Передбачливий, будівничий та захисник держави
Оточив його валами, 
Ровом, мурами обвів…
Так живий, шумливий 
Київ Царгородом другим став… 
Він твердиню понад Сяном — 
Ярославль свій збудував
Миролюбний
Щоб не нищити народу 
І народного майна, 
Не хотів він воювати, 
Не тягла його війна
Відважний
Та ходив на печенігів 
І черкесів під Кавказ, 
Що на нашу Україну 
Нападали раз у раз
Мудрий державний діяч
Але мудрість Ярослава 
Вся була в його ділах, 
У державнім будівництві, 
Владі, устрою, в судах
Величний, підтримує міжнародні зв'язки
Королі, князі, царі 
Поріднитись з Ярославом, 
Побувати у дворі.
Вдумливий наставникНе сваріться, жийте в згоді

неділя, 13 січня 2019 р.

Готуємося до ДПА

Диктанти ДПА 9 клас


http://osvita.ua/school/certification/card/

Прислівник 7 клас

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників:вищий і найвищий.

Прислівник — це незмінна частина мови, яка виражає ознаку, дії, стану, ознаку іншої ознаки: піти ліворуч, дуже повільно.
Прислівник не змінюється ні за числами, ні за відмінками, не має роду. Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення — обставини: Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти нині, то лиши на завтра (Нар. творчість).
Зрідка прислівник виступає в ролі частини складеного присудка: Сонце низенько, то й вечір близенько (Нар. творчість); головного члена безособового речення: На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський).Субстантивований прислівник може виконувати функції підмета чи додатка: Одне сьогодні краще двох завтра (Нар. творчість).
Прислівники
Означальні
  • якісно-означальні
(прислівники на -о, -е, які виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як?): високо, наполегливо

  • кількісно - означальні
(прислівники, які характеризують дію, стан чи ознаку
з боку кількості і міри вияву, відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою?): занадто швидкий
  • прислівники способу дії
 (вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака, відповідають на питання як? яким способом? яким чином?): говорити по-англійськи
Обставинні
  • місця
(означають місце або напрямок дії, відповідають на питання де? куди? в якому напрямку?): вгору, там
  • часу
(вказують на час дії, відповідають на питання коли? доки? відколи? з якого часу; до якого часу?): вчора, завжди
  • мети
(означають мету дії, відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?): напоказ, навмисне
  • причини (вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?): спросоння. зопалу


Якісно - означальні
Якісно- означальні прислівники можуть мати вищий і найвищий ступені порівняння (веселіше, найкраще, значно вище):


приклади
прислівник
сміливо
вищий ступінь
сміливіше, більш сміливо
найвищий ступінь
найсміливіше, найбільш сміливо
Вищий ступень порівняння прислівників має просту і складену форми:
 - проста форма утворюється за допомогою суфіксів –ше та –іше (складно - складніше, тепло - тепліше);
 - складена - додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш, менш (більш важливо, менш рішуче).
Для підсилення або уточнення значення прислівників вживаються також слова багато, куди, ще, трохи, значно (ще точніше, трохи гучніше).
Найвищий ступінь порівняння прислівників також має просту і складену форми:
  • проста форма твориться за допомогою префікса най- (довше- найдовше, глибше- найглибше);
  • складена - додаванням слів найбільш, найменш (найбільш важливо, найменш цікаво).
Кількісно- означальні прислівники характерізують дію, стан чи ознаку з боку кількості і міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? (надвоє, трохи, занадто).
Прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином? (читати напам’ять, говорити по-українському).
Обставинні прислівники
Обставинні прислівники виражають різні обставини дії і поділяються на прислівники часу, місця, мети іпричини:

прислівники
приклади
часу
віддавна, понині, зранку
місця
праворуч, вниз, здалека
мети
навмисне, наперекір, напоказ
причини
згарячу, зозла, спересердя

Прислівники часу вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час?
Прислівники місця означають місце або напрямок дії і відповідають на питання де? куди? звідки? доки? по який час?
Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?
Прислівники причини вказують на причину дії і відповідають на питання чому? з якої причини? через що?
Первинні та вторинні прислівники
За походженням прислівники поділяються на первинні та вторинні:

прислівники
приклади
первинні
там, тут, тоді, поки, іноді, завжди, тепер, потім
вторинні
по-людськи, хвилююче, дотепер, ледве-ледве

До первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так давно, що зараз навіть важко установити первісну форму.
Це:
  • прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);
  • часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім);
  • причини (тому, чому);
  • способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).
До вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. Це слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови (по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму), або з основою іншого прислівника (як первинного, так і вторинного: дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись).
Лексичне значення цих прислівників співвідноситься з лексичним значенням усіх повнозначних частин мови, від яких вони утворені.
Морфологічний розбір прислівника
1.Запишіть слово. Визначте частину мови слова.
2.Визначте розряд за значенням: означальний чи обставинний.
3.Визначте ступінь порівняння (якщо є).
4.Визначте синтаксичну роль.
5.Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

"Три брати - Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь" 5 клас


"Повість минулих літ" - найдавніший літопис нашого народу. 5 клас





Розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення 9-Б клас